Проблеми визначення складу злочину в теорії кримінального права.
Загальна характеристика юридичного складу злочину.
Основні системно-структурні характеритстики юридичного
складу злочину. Елементи і ознаки складу злочину.
Види юридичних складів злочинів.
Юридичний склад злочину і кваліфікація злочинів.
Складом злочину називають передбачену кримінальнним законом сукупність ознак, при наявності яких скоєно суспільно небезпечне діяння може бути признано злочином.
Злочин - це свідомий вольовий вчинок людини, який виражений у конкретній дії або бездіяльності. Переконання, погляди, думки, навіть якщо вони суперечать інтересам окремих осіб, суспільства, держави, але не знайшли свого вираження в дії або бездіяльності, не є злочином.
Дефініція:
Склад злочину - це сукупність встановлених кримінальним законом юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають суспільно небезпечне діяння як злочинне.
Склад злочину - є поєднання юридичних фактів. Таке розуміння складу злочину також має своє пояснення з позиції загальної теорії права. Вона розглядає правопорушення як «особливу побудову фактів, що відображає головні сторони (елементи) правопорушення, а також особливості предмета правової охорони об'єкт правопорушення і наявність загальної передумови відповідальності, тобто правосуб'єктності». Склад правопорушення «..вбирає в себе не лише елементи самого правопорушення, але й ряд суттєвих фактів, що визначають юридичну відповідальність...». Отже, «перед нами - не просто комплексне поєднання юридичних фактів (фактичний склад), а своєрідне системне поєднання фактів, яке можна назвати фактичною конструкцією».
У теорії кримінального права термін «склад злочину» вживається в трьох різних значеннях:
а) як законодавча модель злочину певного виду;
б)як поєднання юридичних фактів (діяння особи з іншими
фактичними обставинами);
в)як категорія науки кримінального права, суто теоретична
конструкція.
Викладене дозволяє зробити такі висновки:
-склад злочину являє собою певну сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають конкретне суспільно небезпечне діяння як злочинне;
-склад злочину утворює сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак;
-тільки в кримінальному законі встановлюється сукупність зазначених ознак;
-перелік складів злочинів, передбачених кримінальним законом, є вичерпним;
-тільки в складі злочину визначається характер і обсяг відповідальності за вчинений злочин.
Юридичний склад злочину - не єдина юридична конструкція в кримінальному праві. Щодо юридичного складу злочину -його особливості зумовлені, зводяться до такого:
1.Юридичний склад злочину - різновид юридичної конструкції в кримінальному праві, за допомогою якого законодавець фіксує (моделює) певний тип суспільно небезпечної поведінки як злочин певного виду.
2.Юридичний склад злочину не зводиться до опису в кримінальному законі характерних ознак лише поведінки особи; ця конструкція відтворює (моделює) в кримінальному праві поєднання певної поведінки з іншими обставинами (юридичними фактами), і тільки таке поєднання надає цій поведінці характеру злочину певного виду.
3.Юридичний склад злочину є єдиною й універсальною юридичною конструкцією, в межах якої фіксуються певний тип суспільно небезпечної поведінки як злочин певного виду.
Більшість авторів вважає, що відповідні елементи - об'єкт, суб'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони - містять ознаки, які їх характеризують.
Загальна структура юридичного складу злочину
Внаслідок систематизації юридичний склад злочину уявляється відображенням чотирьох груп юридичних фактів, що стосуються:
а)об'єкта злочину, тобто тих соціальних цінностей, які
можуть постраждати внаслідок відповідного діяння;
б)суб'єкта злочину, тобто особи, яка його вчинила;
в)об'єктивної сторони злочину, тобто зовнішнього прояву
діяння, а також - у багатьох випадках - тих обставин навколиш-
нього середовища, які, на думку законодавця, впливають на ви-
знання діяння злочином певного виду (окремим різновидом тако-
го злочину);
г)суб'єктивної сторони злочину, тобто тих внутрішніх
процесів у психіці суб'єкта, які певним чином пов'язані із зовні-
шньою, «об'єктивною», стороною діяння.
Об'єкт злочину - це те, на що завжди посягає злочин і чому він завжди завдає певної шкод. Це те благо (цінність), яке поставлене під охорону кримінального закону. Тому об'єктом злочину визнаються певні суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.
Об'єктивна сторона - зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого кримінальним законом діяння (дії або бездіяльності), що заподіває або створює загрозу заподіяння шкоди об'єкту злочину.
Обов'язковими (необхідними) ознаками об'єктивної сторони як елемента складу виділяють діяння (дію або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки і причинний зв'язок. Тому в злочинах з матеріальним складом має бути встановлений причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і суспільно небезпечним наслідком, що настав.
Суб'єкт злочину - це особа, яка вчинила злочин. Згідно з чинним законодавством, суб'єктом злочину може бути тільки фізична особа, яка досягла певного віку. Тому юридичні особи (підприємства, організації, установи, політичні партії, громадські організації тощо) не можуть бути суб'єктами злочинів. Недопус-тимою є колективна відповідальність за злочини, вчинені окремими особами.
Суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона злочину, бо вона включає в себе ті психічні процеси, які характеризують свідомість і волю особи в момент вчинення злочину.
Ознаками суб'єктивної сторони як елемента складу визнається вина, мотив та мета злочину.
Обов'язковою (необхідною) основною ознакою суб'єктивної сторони будь-якого складу злочину є вина особи, яка може бути виражена в формі умислу або необережності. В разі відсутності вини немає складу злочину, навіть якщо внаслідок дії (бездіяльності) настали передбачені кримінальним законм суспільно небезпечні наслідки.
Злочин вважається вчинений умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.8 КК).
Коли особа, яка вчинила злочин, передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити, такий злочин вважається вчиненим з необережності.
Оскільки вина є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, то дії, вчинені без вини, не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.
Слід розрізняти необхідні (обов'язкові) і факультативні (необов'язкові) ознаки складу злочину.
Необхідні - це ті зазначені ознаки складу злочину, які є обов'язковими для будь-якого складу злочину.
Факультативними - визнаються ті ознаки, на які додатково вказує законодавець при описуванні складів окремих злочинів. До таких слід віднести: час, місце, обстановку та спосіб вчинення злочину (характеризують об'єктивну сторону), мотив і мету (характеризують суб'єктивну сторону), а також ознаки спеціального суб'єкта злочину.
Класифікація юридичних складів злочинів за способом їх описання в кримінальному законі
За характером структури складів злочину, тобто за способом описання їх ознак безпосередньо в кримінальному законі, всі вони можуть бути поділені на прості та складні.
Простий склад злочину - це юридичний склад, «специфічна» частина якого містить описання єдиного за своїм змістом діяння, що вчиняється в межах однієї та тієї самої форми вини.
Складний склад злочину - це юридичний склад, «специфічна» частина якого містить описання одного ускладненого чи кількох різних за змістом альтернативних діянь, що можуть вчинитися з різними формами вини, різними способами або призвести до кількох наслідків.
Складним є склад злочину, законодавча конструкція якого ускладнена якими-небудь обставинами. Складними слід визнати склади з двома об'єктами, з двома діями,з двома формами вини.
Юридичний склад злочину і кваліфікація злочинів
У загальній формі кваліфікація злочинів може бути визначена як оцінка певної поведінки людини як конкретного злочину (злочинів).
Під кваліфікацією злочинів розуміють точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленого в кримінальному законі.Кожний злочин, як і будь-яке інше діяння людини, завжди проявляється як певна єдність об'єктивного і суб'єктивного.
|