Поняття кримінальної відповідальності.
Форми кримінальної відповідальності.
Підстави кримінальної відповідальності.
Кримінальна відповідальність - це різновид юридичної відповідальності. Встановлюючи юридичну відповідальність, законодавець виданням правової норми забороняє скоєння відповідних діянь або, навпаки, зобов'язує виконання необхідних для суспільства дій під загрозою застосування тих чи інших санкцій.
Юридична відповідальність, або відповідальність за законом, - це процес застосування, або реалізації, правової норми, в якій виконується воля законодавця, яка виражена в нормі права.
Реалізація правової норми виникає в формі здійснення правовідносин, відповідних конкретній нормі які виникають на її основі.
Кримінальна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, а останню можна визначити як вид і міру примусового перетерпіння особою, що вчинила правопорушення, певних позбавлень державно-правового характеру, які передбачені законом.
Видові (специфічні) ознаки кримінальної відповідальності характеризуються так:
1.Кримінальна відповідальність - це особливий елемент у механізмі кримінально-правового регулювання, в межах якого здійснюється реагування держави на вчинений особою злочин.
2.Офіційна оцінка поведінки особи як злочину, а її самої як злочинця, згідно ст. 62. ч. 1 Конституції та ч. 2 ст. 3 КК, може здійснюватися лише судом в обвинувальному вироку.
3.Кримінальна відповідальність тягне несприятливі наслідки для злочинця; іноді вони зводяться лише до визнання судом особи винною у вчиненні злочину і тим самим її осуду з боку держави, але в більшості випадків такий осуд поєднується із застосуванням конкретного заходу кримінально-правового впливу, передбаченого кримінальним законом.
Основний зміст кримінальної відповідальності
Визначення кримінальної відповідальності як обов'язку відповісти за вчинення забороненого кримінальним законом суспільно небезпечного діяння і стерти обмеження морального, матеріального та фізичного характеру.
Розуміння кримінальної відповідальності як реального покладання на особу, що вчинила злочин, передбачених кримінальним законом і конкретизованих вироком суду заходів державного осуду та примусу.
Ототожнення кримінальної відповідальності та покарання, зведення кримінальної відповідальності до застосування санкції.
Розгляд кримінальної відповідальності як специфічних кримінально-правових відносин або як сукупності кримінально-правових, кримінально-процесуальних і кримінально-виконавчих відносин.
Враховуючи викладене, кримінальну відповідальність можна визначити як форму реалізації охоронних кримінально-правових відносин, пов'язаних із вчиненням злочину, яка завжди полягає в держаному осуду злочинця, що здійснюється судом у обвинувальному вироку, і, як правило, втілюється в застосуванні до нього конкретних заходів кримінально-правового впливу.
Кримінальна відповідальність - це вимушене перетерпін-ня особою, що вчинила злочин, державного засудження, а також позбавлень особистого, майнового або іншого характеру, які передбачені кримінальним законом і покладаються на винного спеціальними органами держави.
Отже кримінальна відповідальність виникає з моменту набрання обвинувальним вироком чинності, а припиняється з моменту припинення кримінально-правових відносин.
Кримінальна відповідальність може бути реалізована в трьох формах:
1) першою є вимушене перетерпіння винним державного засудження, що виражено в обвинувальному вироку суду, який не пов'язаний з призначенням йому кримінального покарання. Ст. 50 ч. 2 КПК зазначається, що «суд постановляє обвинувальний вирок без призначення покарання, якщо на час розгляду справи в суді діяння втратило характер суспільно небезпечного, або особа, що його вчинила, перестала бути суспільно небезпечною».
2)другою формою реалізації кримінальної відповідальності є перетерпіння винним державного засудження, яке поєднано з призначенням йому конкретної міри покарання, від реального відбування якого, засуджений звільняється (коментар ч. 1 ст. 45. КК ).
3)третьою найбільш типовою формою реалізації кримінальної відповідальності є вимушене перетерпіння винним державного засудження і позбавлень або обмежень особистого, майнового чи іншого характеру, що складають зміст покарання, призначеного йому судом.
Підстава виділення форм кримінальної відповідальності
Можна виділити такі її форми: а) покарання; б) звільнення від покарання; в) умовне незастосування покарання («особлива» форма кримінальної відповідальності).
Покарання є основною формою кримінальної відповідальності. Конкретний зміст кримінальної відповідальності в цій формі включає: 1) державний осуд особи, що вчинила злочин, - визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; 2) призначення їй судом конкретної міри покарання; 3) рішення суду про реальне відбування особою призначеної судом міри покарання; 4) перебування особи в особливому правовому становищі - стані судимості.
Звільнення від покарання є винятковою формою кримінальної відповідальності. Конкретний зміст у цій формі втілюється в двох варіантах:
1.Передбачає: а) державний осуд особи, що вчинила злочин, - визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; б) непризнання їй судом конкретної міри покарання взагалі. Цей варіан звільнення від покарання передбачений ч. 2 ст. 50 КК.
2.Звільнення від покарання передбачає: а) державний осуд особи, що вчинила злочин, - визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; б) призначення їй судом конкретної міри покарання; в) рішення суду про повне і безумовне звільнення особи від відбування призначеного покарання, передбачений ст. 48, ч.1 ст. 54 КК.
У ряді статей КК передбачається звільнення особи, яка відбуває покарання, від подальшого його відбування (ст. 52, 53, ст. 54). Йдеться не про окремий варіант звільнення від покарання, а про особливі випадки зміни у відбуванні покарання.
Умовне незастосування покарання є особливою формою кримінальної відповідальності. Зміст її передбачає: а) державний осуд особи, що вчинила злочин, - визнання особи винною у вчиненні конкретного злочину судом в обвинувальному вироку; б) призначення їй судом конкретної міри покарання; в) рішення суду про незастосування призначеного основного покарання за певною умовою (рішення про незастосування і призначення судом додаткового покарання; г) виконання особою протягом вста-новленного строку обов'язків, що випливають із визначеної судом умови незастосування покарання; д) перебування особи протягом певного строку в особливому становищі - стані судимості
(ст. 45, 46, 46-1 КК).
Юридична природа звільнення від кримінальної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності часто розглядається як окрема форма реалізації кримінальної відповідальності. Звільнення особи від відповідальності відбувається без визнання її винною у вчиненні злочину судом в обвинувальному вироку.
Підстави кримінальної відповідальності
В чинному Кримінальному кодексі України підставам кримінальної відповідальності присв'ячена ст. 3 Загальної частини, вона свідчить: «Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину,тобто така, що умисно або з необережності вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.
Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду й відповідно до закону».
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер».
Наведені вище приклади дозволяють зробити висновок, що питання про підстави кримінальної відповідальності у правовій системі вирішується таким чином:
1.Основною правовою підставою кримінальної відповідальності є чинний кримінальний закон, у якому вчинене особою діяння визначено як злочин
2.Крім основної правової підстави є окремі положення Конституції, Кримінального кодексу та КПК, що регулюють особливі випадки кримінальної відповідальності особи. ЦІ положення є додатковими правовими підставами кримінальної відповідальності.
3.Основною фактичною підставою є вчинення особою умисно або з необережності діяння, яке в чинному кримінальному законі визначенне як злочин.
4.Основна фактична одночасно є й достатньою фактичною підставою для кримінальної відповідальності особи.
Оскільки особа до винесення обвинувального вироку вважається невинуватою у вчиненні злочину, а юридична (кримінальна) відповідальність має індивідуальний характер, необхідною формальною (процесуальною) підставою кримінальної відповідальності є обвинувальний вирок суду, в якому особа визнається винною у вчиненні злочину і в якому її відповідальність набуває індивідуального характеру.
Підставою кримінальної відповідальності є встановлення в діях особи складу злочину. Склад злочину - це підстава кримінальної відповідальності.
|